одягати

I = одягти, одягнути
1) (кого у що — покривати одягом кого-н.), у[в]дягати, у[в]дягнути, у[в]дягти, у[в]бирати, у[в]брати; наряджати, нарядити (одягати кого-н. у гарне, святкове вбрання); виряджати, вирядити, розряджати, розрядити, вичепурювати, вичепурити (надто гарно, пишно, чепурно); приодягати, приодягти, приодягнути (пристойно); прибирати, прибрати (гарно й охайно; небіжчика, готуючи до похорону)
Пор. надягати 1)
2) (забезпечувати одягом кого-н.), у[в]дягати, у[в]дягнути, у[в]дягти, у[в]бирати, у[в]брати
II

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • одягати — а/ю, а/єш, недок., одягти/ і одягну/ти, одягну/, одя/гнеш; мин. ч. одя/г, ла/, ло/ і одягну/в, ну/ла, ну/ло; док., перех. 1) у що і без додатка. Покривати одягом кого небудь. || у що, перен. Надавати чому небудь певної форми, втілювати в якісь… …   Український тлумачний словник

  • одягати — [од ага/тие] а/йу, а/йеиш …   Орфоепічний словник української мови

  • одягати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • облачатися — Одягати на себе богослужбовий одяг …   Словник церковно-обрядової термінології

  • убирати — I (вбира/ти), а/ю, а/єш, недок., убра/ти (вбра/ти), уберу/, убере/ш, док., перех. 1) Одягати кого небудь (рідко щось) взагалі або певним чином (відповідно до якоїсь події, якогось свята і т. ін.). || Одягати гарно, наряджати. || Забезпечувати… …   Український тлумачний словник

  • кутати — аю, аєш, недок., перех. Старанно загортати, одягати в що небудь тепле. || Надто тепло одягати. || перен. Щільно, густо вкривати (туманом, імлою тощо) …   Український тлумачний словник

  • маскувати — у/ю, у/єш, недок., перех. 1) рідко. Одягати кого небудь у маскарадний костюм, надівати на когось, щось маску (у 1, 5, 6 знач.). || під кого і без додатка. Одягати когось у незвичайний костюм, щоб ніхто не впізнав. 2) перен. Приховувати свої… …   Український тлумачний словник

  • облачати — а/ю, а/єш, недок., облачи/ти, чу/, чи/ш, док., перех., заст. 1) уроч., ірон. Одягати у що небудь; наряджати. 2) Одягати (служителя культу) в церковний одяг для здійснення відправи …   Український тлумачний словник

  • обряджати — і рідко обряжа/ти, а/ю, а/єш, недок., обряди/ти, ряджу/, ря/диш, док., перех., розм. 1) Одягати, наряджати кого небудь (перев. у святковий гарний одяг). || Обмивати й одягати покійника. || ким, у кого. Одягаючи певним чином, робити схожим на кого …   Український тлумачний словник

  • перевдягати — а/ю, а/єш, недок., перевдягти/ і перевдягну/ти, дягну/, дя/гнеш; мин. ч. перевдя/г, ла/, ло/ і перевдягну/в, ну/ла, ну/ло; док., перех. Одягати кого небудь в інший одяг. || Знімаючи один одяг, одягати інший. || ким, у кого. Вбирати кого небудь… …   Український тлумачний словник

Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.